Проект «50 выдающихся никопольчан», посвященный 370-летию нашего города. Главный хранитель Никопольского краеведческого музея Игорь Анцышкин и заместитель директора музея по научной работе Мирослав Жуковский в своих статьях представлют номинантов проекта.
В этой рубрике мы будем рассказывать про старую часть Никополя, что было и что осталось. Мы постараемся показать, какая она была и во что превращается…
Екскурсія «СТАРИЙ НІКОПОЛЬ». Частина 8 Вулиця Поштова (колишня Комсомольська).
Екскурсія «СТАРИЙ НІКОПОЛЬ». Частина 8 Вулиця Поштова (колишня Комсомольська).
Шановні друзі, наша екскурсія продовжується. Ми зробили коло та знов повернулися на Поштову вулицю. Ліворуч, на розі з вулицею Шевченка стоїть одноповерхова будівля найдавнішої школи Нікополя, побудована у жовтні 1895 року. За наказом російського імператора Олександра ІІІ 1 липня 1894 року Нікопольське парафіяльне училище було перетворено на Нікопольське двохкласне міське училище. В тому ж році місцева влада на чолі з міським старостою Олександром Підгурським розпочала будівництво для училища нової будівлі. Разом з земельною ділянкою це обійшлося місту у 15.000 рублів, що дорівнювало тоді річному бюджету Нікополя. Навчання в училищі було платним і становило 40 рублів на рік. Незважаючи на це, класи були переповнені. У 1895 році тут навчалося 120 учнів лише при двох вчителях, на яких лягало величезне навантаження. У 1897 році в училищі відкрили третій клас, а у 1913 році учбовий заклад в результаті реформи освіти перетворився на чоловіче вище початкове училище. До того часу кількість учнів зросла до 148 осіб, яких навчали вже 8 вчителів. В училищі вивчалися: Закон Божий, російська мова, математика, арифметика, алгебра, геометрія, фізика, географія, природознавство, історія, креслення та малювання, гігієна, французька мова і спів. У 1917 році кількість учнів зросла до 220 осіб, і міська управа змушена була додатково орендувати для училища колишнє приміщення старообрядницької школи. Влітку 1919 року учбовий заклад був реорганізований у школу №1 2-го ступеню за адресою: вул. Кримська, 13.
Викладачі та учні чоловічого вищого початкового училища. 1910-і роки
Договір оренди приміщення старообрядницької школи. 27 серпня 1917 року
Оціночна картка Нікопольської Ради Робітничих та Селянських Депутатів на будівлю школи №1. 29 липня 1919 року
В осени 1919 року Нікополь зайняли махновці, які перетворили будівлю школи на лазарет для хворих на висипний тиф. На початку 1920-х, після встановлення радянської влади, тут відкрилася платна семирічна трудова школа №1 ім. Тараса Шевченка. Навчання велося українською мовою, а сам навчальний процес був об'єднаний з трудовим — при школі знаходились фруктовий сад і пасіка. Педколектив очолював Митрофан Григорович Півень — відмінний учитель, краєзнавець, прекрасний знавець Нікопольського краю. Він все життя збирав у старожилів спогади про козацьку історію Нікопольщини, записував і обробляв ці цінні відомості. На жаль, директор Півень став жертвою сталінської репресивної машини. У 1938 році він був заарештований за безпідставним звинуваченням органами НКВС та незабаром розстріляний. Незважаючи на це лихо, школа №1 продовжила жити. Наступного року для старших класів звели нову двоповерхову будівлю школи, а в колишньому училищі ще деякий час продовжували навчання учні початкових класів. Пізніше воно стало одним з корпусів школи №6. Зараз будівля не експлуатується та у порівнянні з іншими історичними будівлями Нікополя має цілком пристойний вигляд.
Школа №1. 1930-і роки
Будівля старої школи №1. 1970-і роки
У 1996 році рішенням міськвиконкому вона визнана об'єктом архітектурної спадщини місцевого значення.
Будівля старої школи №1. Грудень 2020 року
Будівля старої школи №1. 2021 рік
Нікопольський краєзнавчий музей, підготував Павло Фірсов.
